Висновок про результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів Тімірязєвської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області за 2020-2021 навчальний рік

Напрям

Досягнення в освітній діяльності й управлінських

процесах та проблеми, що потребують вирішення

Рівень

Примітка

І Високий

ІІ Достатній

ІІІ Вимагає покращення

ІV Низький

ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

1. 1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання і праці

Територія та приміщення закладу відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. На території відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями. Територія закладу огороджена, доступу для стороннього транспорту немає, місць де учні можуть залишатися без нагляду дорослих немає. Спортивний майданчик облаштований. Наявні футбольне поле, два баскетбольних та один волейбольний майданчики, ігровий майданчик для учнів початкової школи.  Асфальтове покриття на території закладу потребує заміни, бо окремі ділянки можуть стати причиною травмування учнів та працівників закладу. Подвір’я озеленене, клумби охайні. Покіс трави та обрізка дерев здійснюються за необхідністю.

У школі в 2020-21 н.р. навчалось в середньому 100 учнів. Працювало 32 працівники. З них 14 – учителі. Середня наповнюваність 10 учнів.

У закладі нараховується 4 навчальних кабінети початкової школи. Вони розміщені на 2 поверсі і частково відокремлені від середньої та старшої школи. В кабінеті інформатики навчаються як учні початкової так і учні 5-11 класів.  

Проводиться робота щодо адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу. Питання адаптації 1,5 класів розглядається на засіданнях педагогічної ради.

Належним чином організовано прибирання та провітрювання приміщень закладу, місць спільного користування, коридорів, навчальних кабінетів, спортивної та актової зали. Актова зала використовується як обідній зал під час харчування учнів.  

Приміщення їдальні укомплектовано столами і стільцями в достатній кількості для прийому їжі учнями. Приміщення, меблі та поверхні миються та дезінфікуються за встановленим графіком та згідно інструкцій. При вході в їдальню обладнана окрема зона для миття рук з електросушарками. Приготування їжі здійснюється відповідно до вимог НАССР.

Гарячим харчуванням (один прийом їжі – обід) охоплено 90% учнів.  Меню складено з урахуванням всіх харчових норм для здорового розвитку дитини.

Діти з патологіями не мають змоги отримувати дієтичне харчування.

Кухня потребує заміну витяжки, встановлення мийки для овочів.

У закладі дотримано тепловий режим. Освітлення відповідає Санітарному регламенту.  Коридори мають як природне, так і штучне освітлення в достатній кількості.

У зв’язку з введенням карантинних заходів заклад  підготовлено належним чином: обмежено доступ сторонніх осіб, ведеться скринінг температури працівників, спостереження за самопочуттям учнів, відмінено кабінетну систему, у кожному класі розміщено санітарний куток з дезінфектором, в закладі на стінах розміщені рекомендації щодо санітарних вимог, інструкції дій в разі пандемії. Класи систематично провітрюються та проводиться вологе прибирання 3-4 рази на день із застосуванням дезінфікуючих засобів.

Дотримано питний режим. Учні забезпечуються кип’яченою водою.

Під час організації освітнього процесу риміщення закладу використовуються раціонально.

Педагогічні працівники забезпечені робочими місцями.

Є потреба у створенні додаткових місць відпочинку для учасників освітнього процесу.

Облаштування приміщення закладу не створює загрози травмування учнів та працівників. Належним чином встановлені меблі в навчальних кабінетах.  Облаштування навчальних кабінетів, спортивного залу, відповідає вимогам охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Ізоляція електричної проводки справна, наявне занулення і заземлення електрообладнання.

Коридори, сходи вільні для проходу, запасні виходи зручні для виходу в разі небезпеки.

Заклад повністю забезпечений вогнегасниками. Їх кожного року перевіряють та заправляють.

Є чіткий розподіл повноважень з охорони праці серед адміністрації закладу. . Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх. Регулярно проводяться інструктажі та навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, ведеться відповідна документація.  Ведеться необхідна документація щодо реагування на нещасні випадки, травмування учасників освітнього процесу. Періодично проводяться практичні заняття із відпрацюванням шляхів евакуації у разі надзвичайної ситуації.

В закладі відсутня пожежна сигналізація, індивідуальні засоби захисту та протипожежні двері. Є потреба в заміні дверей запасного виходу відповідно до вимог пожежної безпеки.

+

1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

У закладі проводиться антибулінгова політика, з якою ознайомлені всі учасники освітнього процесу. З учнями постійно проводяться просвітницькі заходи, класні години, тренінги, підготовлено антибулінгові стенди для батьків та дітей з контактними номерами центрів допомоги. Працівники закладу знають, як діяти у випадку виявлення булінгу. Класоводи та класні керівники постійно інформують батьків щодо пропусків занять учнями. Також проводиться просвітницька робота з батьками щодо профілактики насильства в дитячому колективі, кібербулінгу, безпеки в Інтернеті.

Розроблені правила поведінки для учнів, з якими вони ознайомлені. Вчителі опрацьовують питання педагогічного акту на засіданнях МО. У більшості випадків усі часники освітнього процесу дотримуються та виконують вимоги.

На засіданнях Педагогічної Ради школи розглядалися питання девіантної поведінки дітей, булінгу в школі. На нараді при директору - питання щодо правил безпечної роботи в Інтернеті.

База персональних даних учасників освітнього процесу знаходиться на комп’ютері завуча, доступу до якого учні не мають. Електронна база персональних даних працівників закладу та здобувачів освіти захищена паролем. Класні керівникиз учнями проводяться бесіди та заходи щодо безпечної роботи в Інтернеті. Переважна більшість здобувачів освіти та їхніх батьків поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет. З батьками та дітьми проводиться профілактична робота щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет.

Діти, які потребують посиленої педагогічної уваги, схильні до проявів булінгу, охоплені гуртковою роботою, їх залучають до громадських справ, до проведення класних та загальношкільних заходів.

У нашому закладі не було таких випадків, коли потрібно було повідомити правоохоронні органи та Службу у справах дітей про випадки булінгу.

+

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього процесу

Заклад забезпечено пандусом на запасному вході. Центральний вхід не має архітектурної доступності.

Оформлення приміщень закладу (класні кімнати, коридори) мають навчальнопізнавальну, розвивальну та мотивуючу складові.

Дітей з особливими освітніми потребами на цей час в закладі не має. Інклюзивні класи в закладі відсутні, через відсутність потреби. Але педагогічні працівники вивчають питання інклюзивного навчання в школі під час проходження курсової перепідготовки, самоосвіти.

За результатами спостереження за навчальнимии заняттями, під час викладання окремих предметів і проведення позаурочних заходів, можна зробити висновок, що у школі формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти. Формуванню здорового способу життя сприяє широке використання під час навчання та позаурочних заходів спортивної зали, спортивних майданчиків та спортивного інвентаря, що підтверджується анкетуванням здобувачів освіти.

Більшість опитаних учнів зазначили, що під час навчання та позаурочних заходів часто використовується мультимедійне обладнання, комп'ютерна техніка, візуалізація корисної інформації за допомогою карт, графіків, формул тощо та лабораторне обладнання.

Таким чином, можна зробити висновок, що обладнання та засоби навчання застосовується у більшості навчальних завдань або видів діяльності, спрямованих на формування ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти.

Негативно впливає на навчальний процес відміна кабінетної системи та введення дистанційного навчання.

Ресурси шкільної бібліотеки застосовуються для проведення навчальних занять, позакласних заходів. За результатами опитування, найчастіше відвідують бібліотеку діти молодшої школи. Невелика площа бібліотеки не дозволяє створити повноцінний простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації. Крім того, бібліотека не забезпечена сучасною комп’ютерною технікою, її фонд недостатньо укомплектований, зокрема відсутні твори сучасних авторів, словники, довідкова література, що не дає можливості повноцінно залучати учнів середньої та старшої ланки. Адміністрація сприяє вдосконаленню та підвищенню професійної майстерності бібліотекаря через залучення до методичних нарад, відвідування курсів.

+

Потреби в удосконаленні освітнього середовища:

- потребують ремонту предметні кабінети, коридори, спортивна зала,актова зала;

- заміна дверей на горище, дверей евакуаційного виходу;

- облаштування місць відпочинку учасників освітнього процесу;

- установка пандусу на головному вході;

- навчальні кабінети не повністю забезпечені обладнанням для виконання освітньої програми;

- перетворення бібліотеки в сучасний інформаційно-методичний центр, який поєднує в собі інформаційну, освітню, розвиваючу, культурну, виховну функції;

- встановлення на комп'ютерах у кабінетах інформатики програм-фільтрів, що унеможливлюють доступ до сайтів небажаного змісту;

- здійснити обробку дерев'яних споруд даху вогнезахисним розчином;

- залучення спеціаліста для проведення практичних занять для працівників школи та старшокласників з надання до медичної допомоги;

- підвищити контроль за інформуванням учнів та дотриманням ними правил охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки, пожежної безпеки в закладі та під час надзвичайних ситуацій.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень.

Більшість учителів використовують виключно рекомендації МОН, частина - адаптують критерії оцінювання, розроблені Міністерством освіти і науки України, до умов роботи закладу. Власні критерії оцінювання жоден педагог не розробляє. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів не оприлюднені на Інтернет-ресурсах, але деякі кабінети мають відповідні інформаційні стенди.

Було з’ясовано, що більшість здобувачів освіти та батьків отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання від педагогічних працівників, як правило, на початку навчального року, семестру та на першому уроці вивчення теми.

Необхідно вчителям розмістити критерії оцінювання кожного предмета на сайті школи, в класних інтернет-групах.

+

2.2. Застосування внутрішнього моніторингу що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

Вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють вимоги до результатів навчання; 2/3 учнів відзначили, що в переважній більшості отримують аргументацію щодо виставленого балу на своє прохання,  задоволені процесом інформування щодо правил і процедур оцінювання результатів їх навчальної діяльності.

Невелика кількість здобувачів освіти та батьків вважають, що оцінювання здійснюється справедливо завжди; більше половини погоджуються з тим, що у переважній більшості випадків вчителі дійсно застосовують принципи справедливого оцінювання. Частина батьків незадоволені системою оцінювання результатів навчальної діяльності своїх дітей.

В кінці навчального року на засіданні педагогічної ради розглядається питання навчальних досягнень учнів. Вносяться пропозиції щодо покращення результатів навченості учнів, розглядаються причини невстигання окремих здобувачів освіти.

Під час вивчення стану викладання предметів увага якості процесу оцінювання навчальних досягнень учнів не приділяється, а лише наголошується на необхідності дотримання кожним учителем критеріїв оцінювання.

+

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

Спостереження за навчальними заняттями показало, що під час занять панує доброзичлива атмосфера. Діти не бояться помилитися, не відчувають з боку однокласників чи вчителя намагань поглузувати з неправильних відповідей.

Під час проведення навчальних занять більшість учителів надають учням час на обдумування відповіді, супроводжують відповіді учнів уточнювальними запитаннями, забезпечують зворотний зв’язок щодо якості виконання завдання, відмічають досягнення учнів, підтримують бажання навчатися.

Педагоги застосовують такі форми підтримки здобувачів освіти, як індивідуальні консультації, корисні посилання на Інтернет-ресурси, створення ситуації успіху; надають психологічну підтримку здобувачам освіти в їхньому навчанні. Результати опитування учнів свідчать, що більшість із них відчувають з боку вчителів підтримку й повагу та допомогу в освітньому поступі.

Під час спостереження за навчальними заняттями з’ясовано, що близько половини вчителів систематично організовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.

Менше половини вчителів спрямовують оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня та дають здобувачам освіти можливість вибору рівня складності навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності.

+

Потреби в удосконаленні системи оцінювання:

• кожному педагогічному працівникові перед початком навчального року уважно опрацювати критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета, який викладає;
• висвітлити критерії оцінювання по кожному предмету на сайті школи;
• систематично використовувати ідивідуальний підхід під час оцінювання навчальних досягнень учнів;
• застосовувати самооцінювання учнями своїх досягнень;
• націлювати здобувачів освіти на особисте зростання у навчанні, відповідальності за власне навчання;
• проводити роботу з батьківським колективом щодо мотивування в родині дітей до навчання.

ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освініх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

На початок навчального року навчальний заклад має затверджені на засіданні педагогічної ради «Державні стандарти загальної середньої освіти», «Освітню програму школи», «План роботи школи на навчальний рік», навчальні програми, методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів. Кожен учитель, опираючись на дані документи, планує свою освітню діяльність на навчальний рік. Календарно-тематичне планування кожен учитель складає самостійно, враховуючи вимоги програми та його бачення отримання очікуваних результатів навчання. Форму веддення обирає вчитель. Більшість вчителі розробляють календарно-тематичне планування на навчальний рік. Його погоджує заступник директора з навчально-виховної роботи.  Вчителі школи не розробляли власних навчальних програм. На засіданнях методичних об’єднань обговорюються проблеми впровадження компетентіссного підходу до навчання.

В кінці кожного семестру перевіряється виконання програм, видається відповідний наказ.

Вчителі в плануванні передбачають види робіт, напрямлені на розвиток оволодіння учнями ключових компетентостей. Форми і методи роботи більшість учителів спрямовують на розвиток творчих здібностей, пошукової та аналітичної роботи учнів. Обирають оптимальний темп навчання.

В колективі школи панує атмосфера довіри, доброзичливості, взаємопідтримки. Важливими є тематичні позаурочні заходи, які готуються учнями, вчителями, батьками.

Всі вчителі на достатньому рівні володіють і використовують інформаційно-комунікативні технології в освітньому процесі, для комунікації з учнями та батьками.

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності працівників.

Педагогічні працівники проходять курси підвищення кваліфікації на базі МОІППО. Напрям і теми курсових занять визначають самостійно із запропонованого списку, опираючись на власні освітні потреби. 95% вчителів пройшли курсову перепідготовку у 2020-21 навчальному році відповідно до Плану курсової перепідготовки. Навчання відбувалося в дистанційній формі. 5% вчителів пропустили навчання через хворобу.

+

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

Більшість учителів забезпечують педагогіку партнерства через особистісно-орієнтовану технологію навчання, яка ставить в центр освітньої системи особистість дитини. Вчителі постійно підтримують зв’язок з батьками, враховуючи інтереси кожної дитини, як особистості. Відслідковують забезпечення свобод і прав дитини в усіх проявах її діяльності, врахування вікових та індивідуальних особливостей дитини. На уроках та під час заходів забезпечують морально-психологічний комфорт дитини. Учителі наголошують на важливій ролі батьків у вихованні і розитку дитини. Комунікація з батьками відбувається у різних формах (індивідуальні зустрічі, бесіди, онлайн-комунікації). 

+

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Питання академіної доброчесності розглядалося на засіданні Педагогічної Ради школи. Власним прикладом вчителі демонструють важливість дотримання норм академічної доброчесності у педагогічній діяльності.

Наскрізно вчителі інформують учнів та батьків про необхідність дотримання норм академічної доброчесності.

+

Потреби в удосконаленні оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників:

• кожному учителю проводити аналіз реалізації календарно-тематичного планування та визначати напрямки вирішення проблем;
• допомогти у визначенні власних цілей дитини у вивчені конкретної теми чи розділу навчального предмету;
• використовування способів навчання, які відповідають індивідуальним особливостям учня;
• спонукати учнів до здійснення самооцінки власної діяльності;
• розроблення та розміщення вчителями власних інтернет-ресурсів (тестові перевірочні завдання, сценарії, розробки, матеріали для дистанційного навчання);
• покращити стан співпраці з батьками через учнівські щоденники.

УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

4.1. Наявність стратегії розвитку та систми планування діяльності закладу , моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

В школі наявна стратегія розвитку Тімірязєвської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Визначено основні цілі та напрямки роботи. Розроблено та затверджено «Освітня програма школи», «План роботи школи» опираючись на результати попереднього навчального року.

Протягом навчального року адміністрація закладу проводила моніторинг роботи школи у формі анкетування, спостереження, опитування та інше. Проводила аналіз результатів. В результаті були видані відповідні аналітичні накази, проводилися індивідуальна робота з педагогічними працівниками, батьками, учнями.

+

4.2. Формування відносиин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Відповідно до проведеного анкетування та вивчення документації встановлено, психологічний клімат в колективі сприяє створенню комфортних умов для здобувачів освіти та педагогічних працівників. Учасники освітнього процесу вчасно проінформовані про проблеми, які виникають в закладі, вирішення яких відбувається здебільшого колегіально.

Адміністрація школи заохочує до ініціативи працівників школи, заохочує активних.

Заклад оприлюднює інформацію про свою діяльність на загальнодоступних інтернет-ресурсах.

+

4.3. Ефективність кадрової політтики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Навчальний заклад Для пошуку кваліфікованих педагогічних кадрів застосовує різноманітні доступні способи: пошук співробітників на сайтах з працевлаштування; через соц мережі; серед випускників педагогічних вишів; залучення до поботи працівників без педагогічної освіти.

Вчитель інформатики без педагогічноїї освіти  працював по трудовій угоді на 1 рік. Молодий спеціаліст після педагогічного училища працювала класоводом в 4 класі. Вчителем біології працював сумісник.

В цілому школа була забезпечена фахівцями на 90%.

Школа створює умови для професійного розвитку педагогічних працівників.

+

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою.

Методом вивчення документації (протоколи нарад, педрад) і опитуванння було встановлено, що організація освітнього процесу через Статут закладу, Освітню Програму, Правила поведінки, Правила внутрішнього розпорядку реалізує принцип людиноцентризму, який забезпечує повагу до кожної людини, прийняття її унікальності та права на вільний вибір. 

Освітня Програма задовільняє потреби учасників освітнього процесу. В закладі розроблені і оприлюднені правила поведінки для всіх учасників освітнього процесу.

Під час проведення зборів трудового колективу, на засіданнях педагогічної ради школи, нарадах при директору, при заступниках директора,  індивідуального прийому адміністрації, неформальних обговорень і опитувань працівники школи мають змогу внести пропозиції щодо покращення навчально-виховного процесу. Таким чином вони мають змогу впливати на ухвалення управлінських рішень. Адміністрація школи втілює дані пропозиції, або шукає компромісні варіанти.

За ініціативи вчителя початкових класів був реалізований проект «Дітям – комфортні умови для навчання» в щорічному конкурсі Прибужанівської громади «Бюджет участі», адміністрація школи ініціювала проект «Пожежна бепека закладу», колектив школи неодноразово приймав активну участь у спільних захода Прибужанівської громади (фестивалі, свята, толоки, спортивні заходи). Таким чином заклад залучений до життя громади.

+

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

У навчальному закладі відсутнє положення про академічну доброчесність, хоча матеріал опрацьований сіма педпрацівниками. Розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.

Випадків порушення академічної доброчесності в школі не виявлено.

+

Потреби в удосконаленні управлінських процесів закладу освіти:

• Створити комісію з питань академічної доброчесності;
• Розробити положення про академічну доброчесність;
• Удосконалити роботу онлайн-анкетувань з метою моніторингу якості освіти;