Герої не вмирають. Небесна Сотня.
Герої не вмирають. Небесна Сотня.
"Це дивляться з темних небес загиблі поети й герої – всі ті, хто так вірив у світле майбутнє твоє."
С.Фоменко
20 лютого – День Героїв Небесної Сотні.
Мільйони українців віддали свої життя за власну націю і державу. Захисники нашої Вітчизни поклали душу і тіло на вівтар свободи своєї країни і ми про це повинні завжди пам’ятати. Нас убивали, нищили голодоморами, вивозили до Сибіру, саджали по тюрмах. Але українська нація – нескоренна і вільна! Зараз розпочинається відлік новітньої історії України. Небесна сотня виконала свою земну місію. Тепер наша черга.
У цей день у Яструбинівській ЗОШ І-ІІІ ст. Прибужанівської сільської ради були проведені виховні години "Небесна сотня - герої не вмирають"(5-6 клас), "Пам'ятаємо подвиг наших героїв"(7-8 клас), урок-реквієм "Пам'ять серця", круглий стіл "Вони помирали, щоб жила Україна" (11клас), "Зима, яка змінила нашу історію"(9-10 клас), година спілкування "Хай падають свічки пам'яті заради миру" (1-4 клас)
Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Вони гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності.
20 лютого 2014 року став днем початку нової історії нашої держави. Тоді Україна на повні груди вдихнула повітря, насичене горем і журбою… Нам завжди болітимуть їхні рани… Наші серця назавжди обпалені сльозами їхніх матерів і батьків, дружин і дітей, братів і сестер…
Небесну Сотню пам’ятатимуть завжди, про них обов’язково знатимуть прийдешні покоління, бо Герої не вмирають!
Учні школи цього дня вшанували відвагу, силу духу і стійкість громадян України, які віддали найдорожче ? життя ? під час Революції гідності (листопад 2013 року ? лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
Герої не вмирають! Вони завше будуть у серцях людей.
Слава Героям і найсвітліша пам’ять навіки вічні…
А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
